- цвигати
- = цви́гнути; цві`гати (диал.); цві`гнути1) (бить) стега́ть, стегну́ть (кнутом); хлеста́ть, хлестну́ть2) (литься) хлеста́ть, хлестну́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
цвигати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін. 2) неперех. Бити, литися струменем … Український тлумачний словник
цвигати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
цвигання — я, с., розм. Дія за знач. цвигати … Український тлумачний словник
цвигнути — ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цвигати … Український тлумачний словник
цвігати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цвигати … Український тлумачний словник